Водвуд Вікторія

Говорячи про походження сучасних українських прізвищ, не можна оминути й таке важливе джерело їх творення, як індивідуальні ознаки перших носіїв. Основою для творення цієї групи прізвищ була характерна особиста ознака, що виділяє людину з її оточення. « Найменування такого типу виникли з первісних прізвиськ. Основою для створення прізвиська могла бути як позитивна, так і негативна ознака, проте більшість прізвиськ цього роду мали насмішкуватий характер» . До цієї групи можна віднести прізвища жителів с.Шумляни, які характеризують свого носія: I.                   За зовнішніми ознаками: а) вказують на зріст: Довгий ; б) на сильно розвинену, або навпаки, на дефектну частину тіла: Тригуба, Пальчак, Тільчук (огрядний); в) на каліцтво або фізичні вади: Крив'як ; г) на колір волосся: Рудий, Жарий (вогняно-червоний, жовто-червоний); ґ) на зачіску: Кудла (жінка з кудлатою головою), Чемерис (...

«Значна частина прізвищ пов’язана з соціальною (класовою) приналежністю або постійним заняттям (професією чи посадою) свого першого носія. Це були назви, які чітко відрізняли особу від її оточення. Ставши прізвищем, воно могло переходити на нащадків або в незміненій формі, або з тими чи іншими суфіксами: Козак – Козаченко, Козачук, Козакевич та ін. ». Важливо, що не лише прізвища, утворені від назви професії, передавалися нащадкам і ставали спадковими, а й сама професія дуже часто переходила із покоління в покоління. Розгляд прізвищ, утворених від назв заняття, професій, різних посад, а також найменувань, які вказують на класове розшарування суспільства, особливо цікавий у плані історії культури. Адже, як уже зазначалося раніше, українські прізвища, особливо селянські, здебільшого формувалися приблизно з XII ст. і закріпилися у документах тільки з кінця XIII ст. Таким чином, можна стверджувати, що наявні сьогодні прізвища, утворені від назв за трудовою діяльністю та класовою пр...

Власні назви є предметом дослідження науки, яка називається ономастикою. «Ономастика (грец. о nomastike – мистецтво давати імена ) розділ мовознавства, що вивчає власні назви, їх будову, системну організацію, функціонування, розвиток і походження».                Порівняно з іншими науками, вона є досить молодою, а тому багато аспектів залишається не з ’ ясованими. За напрямками дослідження ономастику прийнято розділяти таким чином: ·         Описова ономастика , яка дає об’єктивний фундамент ономастичних дослідів, загальний філологічний аналіз і лінгвістичну інтерпретацію зібраного матеріалу; ·         Теоретична ономастика – вивчає загальні закономірності розвитку і функціонування ономастичних систем; ·         Прикладна ономастика зв’язана з практикою присвоєння імен, яка дає практичні рек...