Прізвища, утворені за індивідуальними ознаками перших носіїв

Говорячи про походження сучасних українських прізвищ, не можна оминути й таке важливе джерело їх творення, як індивідуальні ознаки перших носіїв. Основою для творення цієї групи прізвищ була характерна особиста ознака, що виділяє людину з її оточення. «Найменування такого типу виникли з первісних прізвиськ. Основою для створення прізвиська могла бути як позитивна, так і негативна ознака, проте більшість прізвиськ цього роду мали насмішкуватий характер» .

До цієї групи можна віднести прізвища жителів с.Шумляни, які характеризують свого носія:

I.                  За зовнішніми ознаками:

а) вказують на зріст: Довгий;

б) на сильно розвинену, або навпаки, на дефектну частину тіла: Тригуба, Пальчак, Тільчук (огрядний);

в) на каліцтво або фізичні вади: Крив'як;

г) на колір волосся: Рудий, Жарий (вогняно-червоний, жовто-червоний);

ґ) на зачіску: Кудла (жінка з кудлатою головою), Чемерис (чемер – чуб, чупри­на, оселедець), Чубатий.

   II.   За психічними властивостями, рисою характеру, поведінки:

      Плескун (говірка людина), Гуменюк, Доскоч (жвавий, веселий), Гульоватий (укр. гульо – «крикун, придуркуватий»; укр. діал. гуль – «дурень, ледащо»; буков. гулити – «дурити, обманювати»),

Шеремета (в укр. говорах – «балакун, базіка», проте у словнику П.Чучки це прізвище також тлумачиться як «бідолаха, сіромаха, неборак, небіж» або ж як «безсоромник ), Скочинець («суф. утворення від дієслова «скочити». Первісним значенням утвор. було, напевно, «бистронога людина, пол. scocz – «людина, охоча до танців».